Оголошення Івано-Франківськ

Чому з’явився Великий шовковий шлях, його історичне значення

Коли і чому з’явився Великий шовковий шлях? Великий шовковий шлях, названий так німецьким географом Ріхтгофеном 1877 року, виник ще на початку II тис. до н. е., з’єднавши торговими шляхами Східну Азію та Середземномор’я. Китайці контролювали тоді шлях на захід.

Потрапивши в оазиси Середньої Азії з дипломатичною місією, посол Чжан Цянь був підкорений арабськими скакунами, а також рівнем розвитку ремесел і землеробства. Повернувшись до Китаю, він повідав про все імператору. Той захотів мати таких коней в обмін на шовк, який був тільки в Китаї. І ось перший караван нав’ючених верблюдів вирушив до Фергани 121 року до н. е. Назад із Середньої Азії, крім скакунів, везли солодкі плоди, насіння люцерни, вино.

Поступово асортимент товарів і з одного, і з іншого боку розширювався. Зі Східного Середземномор’я і Центральної Азії до Китаю завозили вироби з вовни (паласи, килими, покривала), військове спорядження, золото, срібло, напівдорогоцінне каміння, скло. У ціні були верблюди, курдючні вівці, мисливські собаки, леви, леопарди.

З Індії везли спеції, барвники, тканини, самоцвіти, слонову кістку. З Китаю на Захід відправляли знамениту найтоншу китайську порцеляну, папір, бронзові прикраси, чай, рис, ліки, парфумерію та інше. Зі Східної та Північної Європи в Центральну Азію переправляли хутра, шкіру, хутрових звірів, худобу і невільників. Назад — рис, шовкові, бавовняні та вовняні тканини.

Яке значення мав Великий шовковий шлях? Спочатку призначений для торгівлі та розвитку дипломатичних відносин, Великий шовковий шлях став поштовхом до розвитку різних сфер життя людини:

• технічної та наукової: відбувався обмін технологіями з виготовлення паперу і шовку, збирали нові факти і знання;
• соціально-економічної: на шляху проходження торговців розвивалися міста, кочові тюркські племена стали осілими, освоювали ремесла;
• міжнародної: торговці часто виконували дипломатичні місії, вирішували питання шляхом взаємовигідного співробітництва, обміну цінними товарами, товарною платою за послугу;
• духовної та культурної: мандрівники, мудреці, музиканти, танцюристи несли свою культуру на інші землі; різні стилі та форми увібрала в себе архітектура, предмети побуту, одягу.

Зліт економіки та культури, розвиток країн і перехід від давнини до Середньовіччя багато в чому були зумовлені функціонуванням цієї найбільшої траси, зазначає Катерина Докашева в книзі «Великий шовковий шлях. Повна історія».

Головним товаром Великого шовкового шляху був шовк. Нарівні із золотом, він перетворився на міжнародну валюту. Крім шовку та інших товарів, стародавні торговельні шляхи поширювали релігії, духовні цінності, культуру, розвивали міста, технології та науку.

Великий шовковий шлях і землі Казахстану

Торгові шляхи склалися так вдало, що Великий шовковий шлях діяв 1,5 тис. років. На його шляху розвивалися й зростали міста. Шовковий шлях мав кілька маршрутів, пише доктор економічних наук Юрій Макогон. Вони змінювалися, з’являлися відгалуження, але вчені виокремили дві головні дороги — північну та південну.

Починався шлях у стародавній столиці Китаю Чан’ань і прямував до міського округу Дуньхуан, де дорога розгалужувалася. Північна прямувала в Турфан, перетинала Памір, проходила через Середню Азію (узбецьке місто Фергану, казахські степи) і виходила до Ірану, Сирії та Індії.

Південна дорога з Дуньхуана йшла повз озеро Лобнор, південним краєм пустелі Такла-Макан, через китайську оазу і повіт Яркенд, Памір (у південній частині), виходила до Бактрії (сучасна територія Таджикистану, Узбекистану та Афганістану), далі до Парфії (територія на південному сході від Каспійського моря, де мешкали іранські племена), Індії та на Близький Схід аж до Середземного моря. Загалом, як пише доктор соціологічних наук Юрій Латов, протяжність шляху становила понад 7 тис. км.

Які регіони Казахстану охопив Великий шовковий шлях? Північний шлях пролягав до долини річки Ілі, південний виходив до південного берега Іссик-Куля. З VI-VII століть популярним стає шлях із Китаю через Семиріччя і Південний Казахстан, Чуйську долину. Він існував до XIV століття.

Основна траса шляху перетинала південь Казахстану і проходила через такі великі міста, як Сайрам, Ясси, Отрар, Тараз, Джамукат. Вони з’явилися завдяки торговцям спочатку як караван-сараї, а потім розрослися в повноцінні поселення:

• Тараз — одне з найдавніших міст Казахстану, відоме вже у VI столітті. Його називали містом купців. У наш час Тараз називають історичним центром РК. На його території збереглися караван-сараї, ремісничі майстерні, торгові крамниці та два мавзолеї — Ауліє-ата Карахан (XI століття), Ша-Мансур (XIII століття).
• Джамукат — колись велике місто з соборною мечеттю і ринком, зараз від нього залишилися руїни біля села Сарикемер Байзакського району. Зараз це місце називають городище Костобе.
• Іспіджаб (Сайрам) — відправна точка Великого шовкового шляху в Казахстані та база розвитку ісламу. У IX столітті це було військове укріплення. Його двічі стирали з лиця землі. Городище середньовічного Іспіджабу збереглося в центрі однойменного селища під Шимкентом.
• Отрар — у Середні віки столиця великого отрарського оазису в долині річок Сирдар’ї та Арисі і великий торговий центр. У місті був свій монетний двір, східні лазні та велика бібліотека. У цьому місті жив відомий мислитель Аль-Фарабі.
• Туркестан (Ясси) — найдавніше місто Казахстану і всієї Центральної Азії. У XVI-XVIII століттях столиця Казахського ханства. Тут знаходиться мавзолей суфія і поета Ходжі Ахмеда Яссаві — мусульманська святиня.

Актуальність теми та постійно зростаючий інтерес до Шовкового шляху зумовлений можливістю його відродження та використання знову для розвитку суспільства, підкреслюється у статті «Феномен Шовкового шляху».

Значна частина Великого шовкового шляху проходила через казахстанські степи і долини. Це зіграло позитивну роль у розвитку регіону. На шляху проходження торговців виникали нові поселення і розросталися старі.

Великий шовковий шлях функціонував до XIV століття і втратив свою значущість через міжусобиці та розвиток морських торгових шляхів. Його внесок у розвиток Середньої Азії та інших регіонів складно переоцінити. Шовковий шлях занесли до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.