Оголошення Івано-Франківськ

Серед небезпечних вірусних інфекцій, що вражають домашніх собак, перші позиції займають чума м’ясоїдних, інфекційний гепатит, сказ і парвовірусний ентерит. Останнє в даному списку захворювання, відрізняється швидким розвитком важких симптомів і великим відсотком летальності.

Впровадження в організм вірусу ентериту, відрізняється рядом клінічних проявів, серед яких відзначаються – сильна слабкість, відмова від корму, сильна блювота, кривавий пронос, збільшення показників температури тіла. На цьому тлі потроху відбувається дегідратація і формування гострої форми міокардиту. При відсутності своєчасної допомоги, тварина гине.

1. Сильна слабкість

Більшість вірусних інфекцій, що розвивається у домашніх собак, супроводжується млявістю. І парвовірусний ентерит не виняток. Ветеринарні лікарі в ході власної клінічної практики, підкреслили, що дуже часто відбувається інфікування конкретних порід собак. Більше за інших схильні до ентериту, викликаного парвовирусной інфекцією наступні породи собак:

• йоркширський тер’єр;
• ротвейлер;
• Американський пітбуль;
• чихуа-хуа;
• Лабрадор;
• Мальтійська болонка;
• спанієль.

Ризик зараження і важкого протікання інфекції збільшується, якщо тварина не було вчасно вакциновано. Стосується це не тільки маленьких цуценят і молодих собак, а й дорослих тварин. Грають негативну роль в прогресуванні захворювання різні вторинні фактори – відсутність правильного догляду за вихованцем, постійні стреси, не так давно перенесені своєчасні втручання і гельмінтози.

Одним з перших ознак розвитку серйозної інфекції в організмі тварини, вважається млявість. Вона супроводжує частіше серцеву форму патології. При цьому виді патологічного процесу з’являється сильна байдужість у тварини. Крім цього, зазначається:

• відчуття холоду в кінцівках;
• слабкий пульс;
• атрофія м’яза серця;
• розлад дихання;
• відмова від їжі;
• зміна відтінку помітних слизових оболонок.

Міокардична форма патологічного процесу в переважній безлічі випадків діагностується у маленьких цуценят у віці 2-х місяців. Основою смертельного результату ставати гостра серцева недостатність. Крім сильної млявості, у вихованця відзначається блювота, задишка і гучні стогони у пацієнта.

2. Відмова від корму

Парвовірусний ентерит частіше протікає не в серцевій, а в кишковій формі. Млявість і відмова від корму – одні з перших хворобливих симптомів. Сильні болі в області кишечника, спазми і здуття, провокують у тварини відмова від корму.

Сильний біль в кишечнику, приносить тварині виражений дискомфорт. Якщо вихованця погладити по обох боках або уздовж хребта, вихованець почне вигинати спину або ж буде підтискати хвіст. Важливо при появі подібних ознак звернутися за допомогою до ветлікаря. Невчасно надане лікування, може завершитися смертельним результатом для тварини.

3. Сильна блювота

З появою патологічного процесу в організмі собаки, з’являються і інші клінічні ознаки. Одним із значних симптомів парвовирусного ентериту вважається сильна, прогресуюча блювота. Крім цього, відбувається збільшення показників температури тіла. Блювота і велика температура тіла — до 41 градуса, провокує виснаження організму і наступ швидкого зневоднення, що загрожує смертельним результатом. Погіршується стан проносом.

4. Пронос

Діарея виникає у собаки фактично відразу ж після нападів нудоти і блювоти. Маси Кала можуть мати відтінок темного кольору, а ще можуть знаходиться домішки крові. Характерна риса парвовирусного ентериту-смердючий запах фекалій. Пронос виникає у інфікованого пса через 2-3 години після появи блювоти.

Виділяються маси Кала темно-червоного відтінку, з домішками слизу. Вже через 3-6 годин, пронос стомлює організм тварини. Відходить водяниста рідина з високою кількістю крові. Відсутність допомоги з боку ветлікаря, може завершитися смертельним результатом. Прогресування патологічного процесу надзвичайно швидке. Смерть може наступити вже через 2 дні після початку виникнення перших симптомів патології. Основою смертельного результату стають:

• порушення кислотно-лужного балансу;
• інфікування крові;
• гіпоглікемія;
• важка ступінь зневоднення.

Ослабле тварина складно пересувається, намагається більше лежати в темному місці. Протягом певного часу, напади виверження шлункового вмісту і розлад шлунку зустрічається дуже рідко. Випорожнення нагадують криваву рідину з різким відразливим нудотним запахом гниючої плоті. Вихованець припиняє рухатися і навіть вставати з місця, не здатний контролювати виділення з ректального отвору. Все це призводить до коматозного стану, зменшення температури тіла нижче нормальних значень.

5. Збільшення температури

Одним з клінічних ознак парвовирусного ентериту, ставати збільшення показників температури тіла. Явище це відзначається в перші дві доби після початку прогресування інфекції в організмі. Згодом температура тіла зменшується. Стан тварини пригнічений.

Гостра форма парвовирусного ентериту призводить до смертельного результату вже через 2-3 дні після початку клінічних проявів. У маленьких цуценят відсоток летальності при інфікуванні парвовіусним ентеритом становить 40-60%. Навіть розпочата інтенсивна терапія може не дати хороших результатів. Залежить позитивна динаміка лікування від дуже багатьох моментів-наявності імунного захисту у тварини і віку пацієнта.

Завдання власника, не дозволити зараження тварини і один з найбільш ефективних методів попередження – актуальна вакцинація вихованця. Якщо ж таке трапилося, потрібно якомога швидше відвезти улюбленця до ветлікаря.

У зв’язку з великим потоком вступників питань, безкоштовні ветеринарні консультації на час припинені.