Оголошення Івано-Франківськ

Трансмісивне захворювання, викликане бактеріальними мікроорганізмами, ерліхіоз у собак, вважається небезпечною недугою. В результаті діяльності патогенних мікроорганізмів, уражаються лейкоцити крові. У зараженому організмі починають розвиватися процеси дегенеративного характеру з ураженням суглобів, травного тракту і порушенням роботи центральної нервової системи.

Поразка бактеріальними мікроорганізмами роду Ehrlichia canis зустрічатися в жарких тропічних і субтропічних країнах.

Основний шлях передачі збудника — через слину інфікованого кліща. Ерліхіоз може передаватися і в процесі переливання крові, а ще під час використання загальних медичних інструментів. Схильні до ерліхіозу всі породи собак і різного віку. Але в групі ризику знаходяться тварини, вік яких старше 5 років.

Інформація про збудника

Відомо інфекційне захворювання дуже давно. Велике поширення панцитопенії (раніше назва ерліхіоза) спостерігалася на півдні планети.

В кінці 80-х років дослідження вчених підтвердили факт про можливе зараження ерліхозом і людей. Збудник захворювання вважається бактеріальним грамнегативним, облігатним мікроорганізмом. При попаданні в організм господаря, рикетсії здатні паразитувати в плазмі крові.

Джерело захворювання-хворі собаки, які мають приховану форму протікання недуги. Основним переносником ерліхіозу є кліщі. Перебуваючи в стадії личинки або ж німфи, кліщ харчується кров’ю хворої тварини, заражається сам. З кожним новим укусом кровоссального паразита, частина мікроорганізмів потрапляє в кров’яне русло тварини. Тяжкість симптомів ерліхіозу залежить від самих різних факторів, наприклад як:

• стан імунної системи тварини;
• вид бактерії;
• штам мікроорганізму;
• обсяг впорскується кліщем антикоагулянту.

Рикетсії можуть вражати білі кров’яні клітини, але головна особливість захворювання полягає в тому, що будь-який певний вид ерліхіозу, пошкоджує певний вид лейкоцитів.

Все залежить від виду патогенного мікроорганізму буде зміняться діагностика і схема лікування хворої тварини. Види збудників ерліхіозу:

1. Гранулоцитарний эрлихиоз. Ставати основою розвитку численних процесів запалення в суглобах. Супроводжується недуга гарячковими станами, кульгавістю у тварини і відсутністю апетиту. Собаки з вираженою кульгавістю на одну або ж дві кінцівки, діагностують ригідність м’язових волокон в області таза. Тварина відмовляється спиратися на лапи, вважаючи за краще сидіти.
2. Ehrlichia canis. Супроводжується вираженою тромбоцитопенією, диспепсичними розладами (пронос, виверження шлункового вмісту, втрата ваги), а ще гарячковими станами з мало вираженою не регенеративної анемією.
3. Гранулоцитарний анаплазмоз. Відрізняється наявністю диспепсичних розладів, втратою апетиту і ураження суглобів в організмі. Розвиток гострої форми недуги супроводжується летаргією і відмовою від прийому їжі.

Початкові ознаки ерліхіозу у собак

Ступеня хвороби прямо впливають на прояв відмінних клінічних ознак. Бактеріальна хвороба здатна розвиватися довгий термін в організмі тварини, без видимих ознак. Перебіг захворювання може бути і більш гострим, при цьому відмінні симптоми з’являються в перші 3-4 тижні після укусу кліща.

Розрізняють 3 ключових ступеня хвороби:

1. Гострий . Відрізняється швидким розвитком і виявленням клінічної симптоматики протягом двох-трьох тижнів після укусу кровоссального паразита. Після потрапляння шкідливого агента в кров собаки, рикетсії провокують розвиток ерліхіозу, починають активно плодитися. Процес поділу і розмноження бактерій супроводжується падінням тромбоцитів в аналізі крові тварини. Собака ставати млявою, відмовляється від їжі, бути в гарячковому стані. При діагностуванні знаходиться збільшення в розмірах органів, покритих паренхімою в результаті порушення кровотоку і руйнування великої кількості клітин крові. Вижним ознакою розвитку ерліхоіза в гострій формі вважається наявність численних точкових крововиливів на поверхні покриву шкіри.
2. Захована . Триває довше, а визначати її більш екстремальні. Перший період після проникнення рикетсій в організм, імунна система продукує нестандартні антитіла. Стан тварини стабільний, але бактерії посилено розмножуються в кров’яному руслі і кровотворних органах. Основне вогнище розміщується в селезінці. Захована форма ерліхіозу може тривати від пари місяців до пари років. Рикетсії не призводять до загибелі тварини, але істотно послаблюють захисні сили організму, підриваючи імунітет. В результаті діяльності мікроорганізмів, собака може захворіти і померти при несуттєвих секундарних (вторинних) інфікуваннях іншими бактеріями.
3. Хронічний . Має ряд відмінних симптомів, але і ставитися до самим небезпечні стадіям, так як ризик смертельного результату тваринного сильно збільшується через внутрішніх кровотеч. Затяжний перебіг ерліхіозу супроводжено порушеннями невралгічного плану, нервовими припадками. Одне з явних проявів цієї форми ерліхіозу – розвиток гломерулонефриту.

В аналізі крові знаходять зниження загальних показників всіх видів елементів крові. Крім цього, порушується функціонування кісткового мозку і в результаті зменшується вироблення червоних і білих кров’яних тілець. Критичні зниження формених елементів крові в організмі собаки стають основою смертельного результату.

Насторожити власника собаки повинні наступні ознаки, що проявилися після зняття кліща з тварини:

• падіння апетиту;
• повна відмова від прийому їжі;
• лихоманка і ознаки отруєння;
• сильна млявість і різке зменшення маси тіла;
• точкові крововиливи на шкірних і слизових покривах;
• порушення координації коли будете йти.

В умовах ветеринарної клініки фахівець при ерліхіозі діагностує порушення роботи центральної нервової системи, задишку і ціанотичність слизових покривів. При пальпації регіональних лімфатичних вузлів, відзначається виражене їх збільшення.

Діагностика

Постановка точного діагнозу на ерліхіоз у собак в себе включає кілька лабораторних досліджень. Надзвичайно основний пункт при проведенні діагностики – точна диференціація збудника. Симптоми ерліхіозу схожі з іншими захворюваннями, що мають як інфекційну, так і не інфекційну природу.

Методи лабораторної діагностики в себе включають:

• загальний аналіз крові;
• серологічні тести на розкриття антитіл до збудника ерліхіозу.

Хімічний аналіз крові і загальний аналіз урини не зважають об’єктивними, так як не завжди зміни зачіпають відразу всі системи організму. Кінцевий точний діагноз ставиться на підставі дуже високого вмісту антитіл в комплексі з ознаками.

У переважній більшості ветеринарних лікарень проводять лабораторне дослідження, з використанням полімеразної ланцюгової реакції. Дана методика дає можливість визначити ДНК-бактерії, незалежно від вироблення нестандартних антитіл імунною системою.

Диференціальна діагностика ерліхіозу собак проводитися при підозрі на:

• лихоманку Скелястих красивих гір;
• імунно-опосередковану тромбоцитопенію;
• системний червоний вовчак;
• множинну мієлому;
• затяжну лімфоцитарну лейкемію;.

Лікування ерліхіозу у собак

Оперативне проведення діагностичних заходів і призначення правильного лікування, дає можливість збільшити шанси тварини на повне одужання.

Терапія ерліхіозу в себе включає використання антимікробних засобів, а ще глюкокортикостероїдів для підтримування систем організму. У лікуванні ерліхіозу собак дуже часто використовують антибіотик тетрациклінового ряду-Доксицилін.

Курс лікування визначається ветеринарним фахівцем з урахуванням індивідуальних особливостей організму, однак у багатьох випадках становить не менше 3 тижнів. Видимі поліпшення клінічної картини спостерігаються протягом перших двох діб після початку лікування.

Підтримуюча терапія передбачає прийом глюкокортикостероїдних препаратів, що дозволяють видалити запальні процеси в суглобах і судинах. Крім цього, прийом стероїдних медикаментозних засобів допомагає боротися з менінгоенцифалітами, що з’являються на тлі ерліхіозу.

На даний момент не існує розробленої вакцини проти ерліхіозу собак. Основним методом попередження недуги вважається запобігання допустимих укусів комах. Для цього повсюдно використовуються спеціалізовані спреї, краплі та мазі, що володіють протиакарицидну дію. Після великих прогулянок в парковій і лісовій зоні, доведеться проводити уважний огляд вихованця, на наявність кліщів.

У зв’язку з великим потоком вступників питань, безкоштовні ветеринарні консультації на час припинені.