Зоонозами називають ряд хвороб, які передаються від тварини до людини. Небезпечними хворобами, що загрожують господареві собаки вважаються сказ, токсоплазмоз, стригучий лишай.
Є й інше поняття-зворотний зооноз, коли захворювання передається від людини до його вихованця. Зворотні зоонози досить явище рідкісне, але все таки діагностується у ветеринарній клінічній практиці.
Виходячи з наукових досліджень, близько 35% захворювань антропозоонозов, були спровоковані бактеріальною інфекцією, 31% патогенами вірусної етіології, 19% паразитарними і 15% грибковими патологіями.
Хвороби, якими собака може інфікуватися від людини
Інфікування собаки від людини буває дуже і дуже рідко. У переважній більшості випадків собаки схильні до інших інфекцій, ніж людина.
Але все таки є ряд патологій, якими може захворіти вихованця людина:
- Грип. Вірусні респіраторні інфекції у людини і собак, провокуються подібними за структурою патогенами, але не загальними. Виняток становить вірус грипу, здатний вражати як власника, так і його вихованця. Передача збудника людського грипу від власника до тварини діагностується дуже і дуже рідко. Однак у собак є власний вірус собачого грипу, джерелом якого може бути сам володар. У людини хвороба протікає без симптомів або ж з неяскраво вираженою клінічною картиною. У собаки ознаки грипу подібні людським-з’являється кашель, чхання, відзначається втрата апетиту, млявість і відчуття болю в суглобах. У зоні ризику невеликі цуценята, самки в період виношування малюків і вигодовування їх. Імовірність інфікуватися вірусом собачого грипу вище у літніх вихованців, а ще тих, що мають хронічні патології органів знаходяться всередині і гельмінтози. Щоб зменшити небезпеку передачі інфекції від власника до собаки, рекомендується максимально зменшити контакт з власним вихованцем під час інфекційного захворювання, систематично мити руки перш гладити улюбленця. Різні грибкові захворювання не вважається рідкістю для вихованців проживають в будинку. Однак у людей дерматофітози розвиваються не дуже часто. Одним з дуже затребуваних захворювань грибкового характеру вважається стригучий лишай. Дерматофітоз передається здебільшого від тварин, але буває, що і людина ставати джерелом зараження тварини. Підхопити інфекцію вихованець може при контакті зі шкірою, одягом або посудом. Лікування дерматофітозу, спровокованого стригучий лишай, досить просте, але протягом патології доставляє масу дискомфортних відчуттів – постійний сильний свербіж, лущення і облисіння волосистих ділянок тіла. З метою попередження зараження домашнього вихованця, хворий стригучий лишай людина, не повинен контактувати з улюбленцем. . Різні харчові отруєння дуже часто з’являються через зараження сальмонелою. Носії інфекції-перехворіли або хворіють люди, виділяють патоген в що знаходиться навколо середу поряд з випорожненнями і витіканнями з носа. Домашній вихованець може інфікуватися від власника при контакті з предметами побуту, амуніцією, підстилкою або ж через заражені корми. У групі ризику літні вихованці, а ще собаки зі слабким імунітетом. Схильні до ризиків розвитку сальмонельозу при зараженні від людини собаки, які відчувають стрес або ж мають внутрішні інвазії. При сальмонельозі уражаються тканини кишкового тракту, печінкові структури і селезінка. У таких органах діагностують небезпечні дистрофічні зміни, що тягнуть за собою некротичний процес. У запущених випадках напрямки бактеріальної інфекції, відзначаються ураження тканин головного мозку, легенів і суглобів. Організм вагітних самок, хворих на сальмонельоз, може відторгати плоди або ж цуценята народжуються нежиттєздатними, гинучи на десятий день після виникнення на світло. Характерними ознаками сальмонельозу у собаки є-збільшення температури тіла, відмова від корму, млявість і байдужість, напади нудоти і подальшої блювоти. Розлад шлунку посилюється появою проносу з домішками крові і слизу. На тлі інфекції тварина дуже швидко втрачає вагу, відзначається порушення координації рухів і нетривка ходьба на тлі системної інтоксикації. . Мікобактерії, що викликають серйозне захворювання, як у людей, так і у домашніх чотириногих, вражає внутрішні органи.
- Передача збудника може відбуватися як від людини до тварини, так і навпаки. Але дані випадки вкрай рідкісні в медичній і ветеринарній практиці. У собак туберкульоз протікає у важкій формі, вражаючи легені, лімфо вузли, селезінку, ниркові структури і серце. Значний час туберкульозна паличка не заявляє про себе, плавно розвиваючись в організмі. Через час, в залежності від зони ураження мікобактеріями туберкульозу, з’являються відмінні ознаки. Основними симптомами розвитку туберкульозу є-кашель, різке зменшення ваги, виникнення виразкових уражень на шкірі і значних абсцесів. Необхідно відзначити, що якщо у собаки був діагностований туберкульоз, всім членам сім’ї рекомендується пройти дослідження у власного лікаря.
Свинка. Паротит, захворювання, що провокується параміксовірусами. Важливими ознаками розвитку паротиту у собак, вважається раптове збільшення в розмірі привушних лімфовузлів. Сильна набряклість в області морди, біль при ковтанні, що провокує відмову від корму і води – можуть вказувати на розвиток паротиту у улюбленця. Якщо в будинку, хтось хворіє свинкою, тварина може інфікуватися від людини. Але буває це дуже і дуже рідко. Факторами, які можуть впливати на розвиток паротиту у тварини, є переохолодження, невчасно вилікувані гінгівіти, стоматити або каріозний процес, а ще опіки і рани слизової оболонки рота. Ігнорування перших симптомів розвитку паротиту у вихованця, може закінчиться серйозними ускладненнями, аж до розвитку некрозу тканинних структур привушних залоз. Хвороба в привушних залозах здатна проникати в системний кровотік, викликаючи септицемію і загибель собаки. . Серйозне захворювання, що провокується патогеном бактеріального походження. У переважній безлічі випадків, власне собаки стають носіями лептоспірозу, стаючи основою зараження людини. Але буває і навпаки, коли людина заражає домашнього улюбленця. Патоген виділяється в що знаходиться навколо середу поряд з біологічними рідинами – каловими масами і сечею, а ще витіканнями з носа і статевих органів. Лептоспіри мають стійкість до впливу зовнішнього середовища, прекрасно зберігаючи власну вірулентність в калюжах, ставка і вологому грунті. Потрапляючи в чутливий організм тварини, лептоспіри вводяться в тканини нирок, печінки і селезінки, вражаючи їх і порушуючи функціональність. Патологія протікає у важкій формі і при відсутності своєчасної допомоги може завершитися смертельним результатом.
Володар буде причиною хвороби вихованця не тільки при інфікуванні вірусами або бактеріями. Людина може порушити здоров’я собаки пасивним курінням. Організм улюбленця швидше за все постраждає від сигаретного диму набагато сильніше, ніж це може здатися з першого погляду. Вдихання отруйних речовин провокує розвиток небезпечних патологічних процесів в організмі пса, аж до онкології.
Профілактика зараження
З метою не допустити інфікування власного улюбленця інфекцією, яку підхопив володар, рекомендується вжити заходів профілактики. Під час хвороби контакт з твариною необхідно зменшити по максимуму.
Важливо також систематично проводити дезінфекцію приміщення, проводити обробку мисок для води і їжі. Перед тим як гладити собаку, необхідно ретельно мити руки, саме так, як і після контакту з улюбленцем.
Потрібно пам’ятати про обов’язкові вакцинації тварини, а ще дотримуватися правильного раціону харчування. Підтримуючи імунітет улюбленця на має рівні, небезпеки захворіти собаку в кілька разів зменшуються.