Небажання йти на роботу зовсім не означає, що людина ледача і не хоче працювати. Часто причиною байдужості та ненависті до роботи стає емоційне вигорання. У чому причина виникнення хвороби, які її симптоми і як з нею впоратися?
Що таке професійне вигорання і що його викликає
Синдром професійного вигорання вивчають майже 50 років. Кандидатка психологічних наук Регіна Березовська розповідає, що вперше термін «вигорання» запровадив психіатр Герберт Фрейденберг на початку 1970-х рр. Герберт займався аналізом вимог, що висувалися тоді до фахівців, робота яких включала міжособистісну взаємодію. Пізніше вчені ретельно вивчили феномен і дали йому визначення.
Професорка, докторка економічних наук Ганна Коломієць пише, що за ці роки синдром «вигорання» було визначено у людей найрізноманітніших професій. До феномену схильні чоловіки і жінки будь-якого віку.
Що таке вигорання на роботі?
У психології під поняттям «емоційне вигорання» розуміють специфічний синдром, розвиток якого в людини формується в процесі трудової діяльності. Він характеризується станом фізичного та емоційного виснаження, виражається крахом професійних надій і планів, емоційним відчуженням від людей, з якими фахівець взаємодіє в процесі трудової діяльності.
Професійне вигорання веде до:
- емоційного перенапруження;
- погіршення працездатності;
- зниження професійних результатів;
- психосоматичного та фізичного виснаження.
Феномен розуміють як професійну кризу, яка тісно пов’язана з трудовою діяльністю загалом, а не виключно з міжособистісними стосунками. Вигорілий співробітник відчуває тілесне і психологічне навантаження, з яким часто не може впоратися самостійно.
Психолог, педагог, доцент Андрій Полянський вважає, що синдром професійного вигорання — це варіант психологічного захисту особистості, який полягає в абсолютній або частковій відмові висловлювати емоції в травматичних умовах.
Чому виникає вигорання на роботі?
Як пояснює письменник, журналіст і політик Аріанна Гаффінгтон у книзі «Виснажені. Коли кава, шопінг і відпустка вже не працюють», сьогодні на кожній вартісній роботі керівництво очікує, що фахівець працюватиме з повною віддачею в режимі 24/7. Це означає, що працівники менше сплять і вирішують одночасно багато завдань.
Рівняючись на прийняте в суспільстві уявлення про успіх, люди без оглядки на себе працюють до знемоги, чим щиро пишаються. Але необхідність праці в напруженому ритмі неминуче призводить до морального і фізичного виснаження.
Професійне вигорання може бути спричинене різними причинами. Ось найпоширеніші з них:
- Вік. Молоді співробітники перебувають у стані стресу через статус на роботі та недостатній досвід. Люди з великим стажем можуть відчувати вигорання через довгострокову безперервну діяльність.
- Неулюблена професія. Коли робота стає зобов’язанням і не приносить задоволення, людина для її виконання витрачає більше фізичних, розумових та емоційних ресурсів, ніж люди, які бачать у зайнятості радість і сенс.
- Організаційні чинники, корпоративна культура (ненормований графік, тривалий шлях на роботу, незручний офіс, розмиті цілі та завдання).
- Клімат у колективі, стосунки з керівництвом, конфлікти створюють емоційну напругу, яка безпосередньо впливає на задоволеність від виконаної роботи.
- Низька оплата праці. Розмір зарплати транслює людині, наскільки її цінують у компанії. Гідна оплата праці — це яскраво виражена міра результатів і заслуг співробітника.
Також професійне вигорання спричиняють особистісні чинники, такі як сімейний стан, статус працівника, психічна нестабільність, трудоголізм, схильність до депресій, тривожності.
Чим небезпечне професійне вигорання і як із ним впоратися
У 2019 році ВООЗ офіційно визнала емоційне вигорання захворюванням. Сьогодні воно входить до каталогу МКХ-11 (Міжнародна класифікація хвороб) під кодом QD85. Це означає, що люди із синдромом отримали можливість на законних підставах звернутися по медичну допомогу.
Чим небезпечне вигорання на роботі?
Людина вигорає на роботі, але страждають усі сторони її життя. Небезпека подібного стану в тому, що людина, яка вигоріла, перебуває в стані стресу і постійної напруги, що безпосередньо впливає на її стосунки з колегами, сім’єю і суспільством.
Як пише доктор медицини, письменник Джон Рейті в книзі «Запали себе! Життя — в русі. Революційне знання про вплив фізичної активності на мозок», під впливом хронічного стресу в людини спотворюється сприйняття навколишнього світу, а в пам’яті поселяються всілякі страхи. Стрес викликає постійне відчуття небезпеки, яке провокує розвиток у особистості тривожного стану. При цьому в людини порушуються розумові здібності.
Головна небезпека синдрому емоційного вигорання в тому, що захворювання розвивається поступово, багато хто не помічає, що хворий. Якщо не почати лікування на початкових етапах, у людини постійно:
- зростає бажання все кинути;
- знижується задоволеність від трудової діяльності;
- зростає роздратування, стомлення, нетерпимість до роботи;
- відбувається професійна деформація особистості;
- проявляється апатія, агресія, депресія;
- розвиваються психосоматичні захворювання, різні види залежностей (алкоголізм, ігроманія, наркоманія).
Якщо хворобу не лікувати, людина може повністю втратити інтерес до життя і навіть вчинити суїцид.
Як розпізнати вигорання на роботі?
Кандидат економічних наук Олена Котова в книзі «Профілактика синдрому емоційного вигорання» вказує такі ознаки захворювання:
- крайня втома, виснаження;
- безсоння;
- психосоматичні ускладнення;
- негативні установки щодо роботи та клієнтів;
- нехтування трудовими обов’язками;
- споживання збільшеного обсягу психостимуляторів (кава, тютюн, ліки, алкоголь);
- порушення харчування (переїдання, зниження апетиту);
- посилення агресії, пасивності;
- негативна самооцінка;
- постійне відчуття провини.
Доктор медицини Мартін Грабе в книзі «Синдром вигорання. Хвороба нашого часу» додає до списку симптомів зниження активності, пошук винних, у ролі яких хворий бачить і себе, й інших людей.
Кандидат медичних наук психіатр-психотерапевт, письменник Геннадій Старшенбаум у книжці «Велика книжка психологічних криз» розповідає, що під час вигорання людина відчуває почуття пригніченості, порожнечі, гострої злості, безпорадності та виснаження.
Як впоратися з вигоранням на роботі?
Психолог, психотерапевт, письменник Таня Межелайтіс у журналі Psychologies дає такі рекомендації щодо подолання вигорання на роботі:
- Приділяйте увагу своєму тілу. Зробіть самомасаж, розітріть щіткою тіло від низу до верху, поплескуйте руки і ноги по меридіанах. У разі втоми масажуйте шию та плечі.
- Не беріть робочі проблеми додому. Повертаючись із роботи одразу переодягайтеся в улюблений домашній одяг. Це допоможе переключитися на іншу роль (батька, матері, господині, коханої людини).
- Щодня проводьте медитацію. Неспокійний інтелект створює напругу, яка позбавляє людину сил. Медитація допоможе очистити розум.
- Займіться спортом. Під час вправ зосереджуйтеся на відчуттях, які відчуває тіло. Не допускайте думок про професійну діяльність.
- Щодня на деякий час вимикайте засоби зв’язку, телефон, комп’ютер, телевізор і відмовляйтеся від усього. П’ять хвилин практикуйте усвідомлене дихання.
- Висипайтеся. Знижуйте активність до вечора, лягайте спати в певний час. У разі безсоння перед сном пийте чай із валеріаною, мелісою, м’ятою або пустирником.
Письменниці Емілі та Амелія Нагоскі в книжці «Вигорання» рекомендують на деякий час змінити сферу діяльності, щоб задіяти обидві півкулі мозку. Якщо людина вигорає, значить, у неї перетрудилася певна частина мозку. Коли перенести навантаження на інші області, сили людини відновляться.
Коли робота з улюбленої справи перетворилася на кабалу, варто зупинитися і зрозуміти причини таких змін. Вивчіть симптоми захворювання та порівняйте їх зі своїм станом. У разі вигорання беріть на озброєння поради досвідчених спеціалістів і починайте боротьбу за сповнене радості та морального задоволення життя.
