Галілео Галілей — італійський учений, який зробив внесок у розвиток фізики, математики, філософії, започаткував революцію в астрономії. Він народився 15 лютого 1564 року в місті Піза Флорентійської республіки. Сім’я батька, Вінченцо Галілея, була родовитою, — прапрапрадід Галілео був колись главою Флорентійської республіки.
Хлопчик здобув освіту в монастирській школі, де був найкращим учнем. З дитинства він виявляв літературний талант, досяг успіхів у малюванні, займався музикою.
У 17 років юнак вступив до Пізанського університету, вивчав медицину. Тоді він захопився математикою, відвідував лекції з геометрії. Провчившись лише 3 роки, через фінансові проблеми покинув університет без наукового ступеня.
Кілька років Галілей давав приватні уроки математики, самостійно займався науковими дослідженнями. Талановитому молодому чоловікові протегував багатий любитель науки маркіз Гвідобальдо дель Монте. Завдяки йому, 1589 року Галілей стає професором математики в Пізанському університеті.
Незабаром він отримав місце в знаменитому Падуанському університеті, де до 1610 року викладав математику, механіку, астрономію. Це був дуже плідний період у науковій діяльності Галілея, він став найзнаменитішим професором у Європі, набув високого наукового авторитету. Але звідси ж 1604 року до інквізиції надійшов перший донос, що він читає заборонені книги.
У 1591 році помер батько, уся турбота про молодшого брата і сестер лягла на плечі Галілео. У Падуї він жив у цивільному шлюбі з венеціанкою Мариною Гамба. У них народилися син і дві дочки. Сина Галілей пізніше узаконив, а доньки провели життя в монастирі, допомагали і піклувалися про нього в останні роки життя.
У 1610 році Галілей переїхав до Флоренції, отримавши прибуткове місце при дворі герцога, де була можливість продовжити наукову роботу. Він писав задиристо-полемічні статті, чим нажив ворогів у середовищі інквізиції. У 1615 році проти нього відкрили першу справу. У цей час геліоцентризм, прихильником якого був Галілей, було оголошено небезпечною єрессю. Учений зосередився на науковій роботі.
У 1623 році Галілей написав памфлет проти єзуїтів. Написав свою головну працю про дві системи світу, що вийшла 1632 року. Саме ця робота викликала лють папи римського Урбана XVIII. Книгу заборонили, а проти автора було розпочато процес інквізиції. У квітні 1633 року вченого заарештували.
Історик науки, професор Ігор Дмитрієв пише, що Галілея звинувачували не в тому, що він був прихильником теорії Коперника про геліоцентричний устрій світу. Йому ставили в провину, що він посмів стверджувати право науки описувати реальність, заперечуючи всемогутність Бога.
Вироком стало визнання провини Галілея в поширенні єресі про рух Землі навколо Сонця. Але було прийнято формулювання не «єретик», а «сильно запідозрений у єресі», що врятувало вченого від спалювання на багатті. Текст зречення від своїх поглядів Галілея змусили читати, стоячи на колінах.
До кінця життя Галілей перебував під домашнім арештом і під наглядом інквізиції. Йому дозволили оселитися біля Флоренції, поруч із монастирем, де жили доньки. Заборонено було відвідувати великі міста, приймати гостей — це загрожувало тюремним ув’язненням.
1634 року померла старша донька, яка піклувалася про батька, що стало для нього важким ударом. В останні роки він осліп, але продовжував працювати за допомогою учня. Галілей помер 8 січня 1642 року на 78-му році життя. На скромній могилі не дозволили ставити пам’ятник. Лише 1737 року прах за його заповітом перенесли в родову базиліку Санта-Кроче у Флоренції.
Наукова діяльність Галілео Галілея
Що відкрив Галілео Галілей у фізиці? Його вважають засновником експериментальної та теоретичної фізики. При ньому фізична наука перейшла від словесного до математичного опису природних явищ. Найбільш важливими стали такі досягнення вченого:
- У праці «Діалог про дві системи світу» (1630) Галілей заклав основи нової механіки.
- У період найбільш плідної роботи в Падуанському університеті написав трактат «Механіка». З нього почалася нова теорія падіння тіл, було доведено, що прискорення тіла під час падіння не залежить від його ваги, а швидкість наростає пропорційно часу падіння. Досліджуючи коливання маятника, Галілей заявив, що період коливання не залежить від амплітуди.
- У 1609 році сконструював перший телескоп, що стало величезним кроком у розвитку астрономії. З його допомогою він відкрив гори на Місяці, плями на Сонці, окремі зірки Чумацького шляху. Усіх вразило відкриття 4-х супутників Юпітера, які пізніше назвали «галілеєві супутники». Ці відкриття вчений описав у праці «Зоряний вісник» (1610), яка стала сенсацією в Європі.
Які відкриття зробив Галілео Галілей у математиці? Учений сформулював «парадокс Галілея» — стверджував, що натуральних чисел стільки ж, скільки їхніх квадратів, але водночас більша частина чисел — не квадрати. Пізніше ці дослідження завершили процес створення теорії множин. Галілею належать математичні дослідження, що стосуються теорії ймовірності. Він провів повний аналіз на прикладі результату при киданні кісток.
У своїй останній книзі «Бесіди і математичні докази двох нових наук» Галілей давав математичний опис руху тіл і опору матеріалів (кінематики).
Що значили відкриття Галілео Галілея? Вважається, що наукова революція у фізиці почалася з робіт Галілео Галілея. Він також зробив революцію в астрономії, проклав шлях до визнання геліоцентричної системи Коперника, яка стверджувала, що планети, зокрема й Земля, обертаються навколо Сонця.
Серед інших досягнень Галілея були такі винаходи:
- Ваги для визначення питомої ваги твердих тіл.
- Термометр, у якому ще не було шкали.
- Пропорційний циркуль для креслярської справи.
- Мікроскоп.
Крім того, у сфері наукових інтересів Галілея були оптика, акустика, опір матеріалів, теорія світла.
Автор книжки про Галілея Євген Предтеченський наголошує на глобальному значенні вченого в епоху, коли в напівварварській Європі почала зароджуватися наукова думка. Він та інші вчені тієї пори стали мучениками вільної думки в умовах релігійного фанатизму.
Уже в наш час, 1992 року, католицька церква визнала, що інквізиція припустилася помилки щодо Галілео Галілея. Його ім’я залишилося назавжди в історії науки та всієї цивілізації.