У співзалежних стосунках батьків і дітей межа між захистом і нав’язливістю, між нормальною і надмірною залученістю сильно розмита. Виявити співзалежність у стосунках між одним із батьків і дитиною дуже складно.
Що таке співзалежність?
Визначити співзалежність просто. Це вона, якщо якась ваша функція (або всі) лежать в іншої людини.
Без неї ви не можете отримати те, що хочете. Ця людина стає частиною вас. Ваша функція радості, щастя, оцінки лежить у її компетенції.
Детальніше про співзалежність та її наслідки розповідає психолог Володимир Решетніков у своєму Instagram-блозі.
«Батьки — архітектори наших доль. Не будівельники, і це важливо, але архітектори.
Саме у стосунках із батьками та значущими дорослими закладається фундамент характеру, тобто основні моделі поведінки, стратегії подолання стресових ситуацій, спілкування та стосунків», — пише фахівець (тут і далі орфографію і пунктуацію автора збережено — прим.ред.).
- А кого виховає співзалежний батько?
Співзалежні батьки виховують залежну або співзалежну дитину.
- Як цього не допустити?
Потрібно займатися собою, своєю співзалежністю і своїм одужанням.
У цьому разі приказка: «Не виховуйте дитину, а виховуйте себе, тому що дитина все одно буде такою, як ви» — працює бездоганно.
Психолог пропонує визначити, чи є ви співзалежним батьком, за допомогою навідних запитань.
Приміряйте на себе такі твердження: згодні ви з ними, чи ні?
- Я зобов’язана контролювати свою дитину.
- Я вища за свою дитину в усіх відношеннях: старша, розумніша, досвідченіша і так далі.
- Моя дитина буде завжди зобов’язана мені за те, що я для неї зробила.
- Я зобов’язана бути ідеальною матір’ю.
- Мої діти є більш важливими, ніж я сама.
«Погодилися хоча б з одним твердженням? Вітаю, ви — співзалежний батько.
Зазвичай, більшість заперечень виникає з приводу останнього твердження: «Як так, для мене ж дитина на першому місці, а як інакше?!»
Але тільки цією позицією ви показуєте дитині на власному прикладі, як придушувати себе на догоду іншим людям, тобто, навчаєте її співзалежних моделей стосунків», — каже експерт.
А якими бувають співзалежні батьки?
- Вимогливий: «Я — начальник — ти підлеглий».
- Той, хто критикує: «Ти нічого не можеш зробити, як слід».
- Гіперопікаючий: «Ти нічого не можеш зробити без мене».
- Відсторонений: «Ти для мене не важливий, як людина».
Як відрізнити патологічну співзалежність від нормальної?
Є 5 ознак здорових стосунків у сім’ї:
- Дозвіл відчувати і говорити про почуття.
Можна відчувати все, будь-які почуття — і погані, і хороші. І можна говорити про них. Але при цьому почуття не дорівнює дії.
Якщо я відчуваю страх, то це не означає, що я паралізований ним. Якщо я відчуваю любов, це не означає, що я кидаюся в обійми. Цей пункт дуже перегукується зі словом «свобода».
- Право будь-якого учасника сім’ї — і дитини, і батьків піклуватися про себе.
Але піклуватися виходячи з переконання, що це правильно, а не з помсти, не через те, що «я на межі смерті, і по-іншому вже неможливо», не тому, що «ти не дбаєш про себе, і ось я зараз покажу тобі, як дбати».
- Дозвіл хотіти: «Хотіти — не означає отримувати».
У сім’ї здорові стосунки до потреб одне одного, є можливість чути одне одного і домовлятися, не підпорядковуючи іншого і не маніпулюючи.
- У здорових стосунках не страшно.
- У кожного члена сім’ї є відчуття: «Я — цінність».
Унікальна добірка новин від нашої редакції